Мультимедійні технології в середній освіті

Сьогодні мультимедіа-технології - один із перспективних напрямів у інформатизації навчального процесу. Мультимедіа- та гіпермедіа-технології інтегрують у собі потужні розподілені освітні ресурси, що здатні забезпечити середовище для формування та розвитку ключових компетентностей, до яких відносяться в першу чергу інформаційна й комунікативна.

Мультимедіа- та телекомунікаційні технології відкривають принципово нові методичні підходи до організації педагогічного процесу в системі загальної освіти. Не менш важливим є й те, що інтерактивні технології на основі мультимедіа дозволять розв’язати проблему "провінціалізму" сільської школи як на базі Інтернет-комунікацій, так і за рахунок інтерактивних СD-курсів і використання супутникового Інтернету у школах.

Мультимедіа ‑ це система комплексної взаємодії візуальних і аудіоефектів під управлінням інтерактивного програмного забезпечення з використанням сучасних технічних і програмних засобів, які об’єднують текст, звук, графіку, фото, відео тощо в одному цифровому відтворенні.

Гіпермедіа – це комп’ютерні файли, що зв’язані за допомогою гіпертекстових посилань для переміщення між мультимедійними об’єктами.

Використання мультимедіа-технологій

Можна порекомендувати такі основні підходи до організації навчання сучасного школяра:

  • уроки із застосуванням мультимедійних презентацій;
  • закріплення за кожним школярем персонального комп’ютера, на якому створюється особиста тека;
  • паралельне та концентричне вивчення основних розділів навчальної програми;
  • реалізація індивідуального підходу, що включає широке використання на практичних заняттях навчальних індивідуальних програм, банка різнорівневих завдань тощо;
  • проведення значної частини занять у формі ділових ігор;
  • широке використання методу проектів;
  • системне використання проблемного підходу в навчанні.

Упровадження в педагогічний процес мультимедіа-технологій виявило ряд позитивних чинників і низку важких моментів і утруднень. Так, організація занять із використанням мультимедіа-технологій і спеціальний медіапроектор дає можливість наочно демонструвати можливості програмного забезпечення та економити час, інтенсифікуючи тим самим вивчення навчального матеріалу. У той же час з’являються додаткові вимоги до підготовки мультимедійних матеріалів учителем і організації самого уроку.

Включення інформаційних мультимедійних технологій робить процес навчання більш технологічним і більш результативним. Так, на цьому шляху є труднощі, є помилки, не уникнути їх і в майбутньому. Але є головний успіх  ‑ інтерес учнів, їх готовність до творчості, потреба в одержані нових знань і відчуття самостійності. Комп’ютер дозволяє робити уроки не схожими один на інші. Це відчуття постійної новизни сприяє розвитку в учнях інтересу до навчання.

Використання мультимедіа на уроці через інтерактивність, що здатна структурувати та візуалізувати інформацію, підсилює мотивацію учнів, активізуючи їх пізнавальну діяльність, як на рівні свідомості, так і підсвідомості.

Зі всіх інформаційних каналів візуальний  ‑ наймогутніший, тому його використання в галузі освіти засобами мультимедіа більш розроблено. Проте це не відміняє важливості та значення інших медіа. Наприклад, ефективність засвоєння матеріалу значно підвищує створення для кожного мультимедійного продукту своєї ритмічної домінанти за допомогою оптимального підбору музичного супроводу. Продумана взаємодія клавіатури та мишки в мультимедійних підручниках у поєднанні з іншими медіа додає ще одну перевагу даній освітній технології. Вона заснована на тому, що мануальні вправи істотно розвивають пам’ять. Не випадково раніше в колишніх гімназіях контурні карти малювали щоб "набити" руку та щоб у такий спосіб краще їх запам’ятати.

Окремі продукти індивідуальної авторської свідомості (текст, зображення, звуковий ряд, відео тощо) об’єднуються в нову систему. Взаємодіючи один з одним вони втрачають самостійність уже на стадії розробки сценарію, прорахунку всіх функціональних можливостей, очікуваних від продукту відповідно до його цільового призначення. Мультимедіа-продукт у результаті цієї взаємодії одержує якості, яких немає в окремо взятих складових.

Річ у тому, що наука (лінгвістика, мистецтвознавство і т.  д.) накопичила знання про ці окремо взяті форми інформації, а властивості мультимедійного середовища тільки починають вивчатись. У решті-решт, мультимедіа в освіті ефективні настільки, наскільки при їх використанні розв’язується конкретна навчальна задача – навчити чомусь, виробити навички роботи з чимось.

Згідно, Р. Кирмайеру, при використанні інтерактивних мультимедійних технологій у процесі навчання частка засвоєного матеріалу може сягати 75 %. Цілком можливо, що це, швидше за все, явно оптимістична оцінка, але про підвищення ефективності засвоєння навчального матеріалу, коли до процесу сприйняття залучаються зорова та слухова складові, було відомо задовго до появи комп’ютерів.

Особливості підготовки навчальних мультимедіа-презентацій

При створенні мультимедійних презентацій необхідно враховувати таку послідовність, як мотивація, постановка навчальної мети, створення передумов до сприйняття навчального матеріалу, подача самого навчального матеріалу та його оцінка.

При створенні мультимедійної презентації потрібно враховувати не тільки відповідні принципи класичної дидактики, але і специфічні принципи використання комп’ютерних мультимедійних продуктів.

Вивчення праць класиків показало, що вчителям-розробникам мультимедійних презентацій будуть корисними, наприклад, рекомендації, що були надані ще Ф. Дістервегом у його "Керівництві до освіти німецьких вчителів". Вони залишаються вкрай актуальними й у наш час при найсучасніших педагогічних технологіях. Ось деякі з них:

  • розподіляй кожний матеріал на певні ступені та невеличкі закінчені частини;
  • указуй на кожному ступені окремі частини подальшого матеріалу та, не допускаючи істотних перерв, наводь із них окремі дані, щоби спонукати допитливість учня, не задовольняючи її, проте, повною мірою;
  • розподіляй і розташовуй матеріал так, щоб, де тільки можливо, на наступному рівні при вивченні нового знову повторювалось до попереднього.

Розробка сценарію мультимедійної презентації

При створенні схеми сценарію та складанні текстового супроводу до мультимедійної презентації слід керуватись такими засадами:

  • презентація повинна бути короткою, доступною та композиційно цілісною;
  • тривалість презентації за сценарієм повинна складати не більше 20‑30-ти хвилин;
  • при викладанні матеріалу слід виділити декілька ключових моментів і в ході демонстрації час від часу повертатись до них, щоб висвітити питання з різних сторін. Це гарантує належне сприйняття інформації вашими слухачами. Не бійтесь повторити свою думку, якщо хочете, щоб її засвоїли.

Указівки щодо створення ефективної презентації

Наведений нижче план буде вам корисним при роботі над власною презентацією:

  • перш ніж приступити до роботи над презентацією, слід добитись повного розуміння того, про що ви збираєтесь розповідати;
  • у презентації не повинно бути нічого зайвого. Кожний слайд має бути необхідною ланкою вивчення нового матеріалу та працювати на загальну ідею презентації. Невдалі слайди необхідно об’єднати з іншими, перемістити або видалити взагалі;
  • користуйтесь готовими шаблонами при виборі стилю символів і кольору фону;
  • не стороніться творчого підходу. Експериментуйте при розміщенні графіки та створенні спецефектів;
  • не перенавантажуйте слайди зайвими деталями. Іноді краще замість одного складного слайду представити декількох простих. Не слід намагатися „заштовхати” в один слайд дуже багато інформації;
  • додаткові ефекти не повинні перетворюватись на самоціль. Їх слід звести до мінімуму й використати, тільки щоби привернути увагу глядача до ключових моментів демонстрації. Звукові та візуальні ефекти в жодному випадку не повинні виступати на передній план і затуляти сприйняття корисної інформації.

Мультимедійна презентація повинна мати такі якості:

  • зручна система навігації, що дозволяє легко переміщатись по презентації;
  • використання мультимедійних можливостей сучасних комп’ютерів і Інтернету (графічних вставок, анімації, звуку, якщо необхідно, тощо);
  • розбиття уроку на невеличкі логічно замкнуті блоки (слайди);
  • кожний слайд презентації повинен мати заголовок;
  • посилання на літературні джерела, електронні бібліотеки та на джерела інформації в мережі Інтернету;
  • доступність і швидке завантаження, без ускладнення ефектами.

При створенні мультимедійної презентації необхідно:

  • провести розщеплення уроку на невеличкі смислові частини – модулі.
  • підбір для кожного модуля відповідної форми представлення та надання учням заголовка розділу, текстів, малюнків, таблиць, графіків, звукового та відеоряду тощо згідно змісту;
  • моделювання пізнавальної діяльності учнів при вивченні розділу та використання результатів, що випливають при його складанні (визначається основною послідовністю переходу між слайдами);
  • проектування способів закріплення набутих знань і навичок, здійснення зворотного зв’язку, підбір задач, контрольних питань, завдань для моделювання, розробка способів аналізу відповідей, реплік на типові неправильні відповіді, складання підказок (help);
  • складання текстів, розробка малюнків, таблиць, схем, креслень, відеоряду, згідно вимогам ергономіки;
  • компонування модулів кожного розділу уроку з ергономічної точки зору.
  • Кожний модуль має оптимально включати:
  • текст щодо психологічного настрою;
  • мету вивчення модуля;
  • навчальні питання;
  • навчальний матеріал;
  • набір ключових проблем по темі модуля;
  • кращі роботи учнів минулих літ;
  • нові роботи учнів;
  • запитання для самоперевірки та рефлексії (бажано з відповідями, коментарями та рекомендаціями);
  • структурно-логічну схему модуля;
  • список літератури до модуля та посилання на сайти Інтернету з тематики модуля.

При створенні мультимедійних презентацій необхідно враховувати особливості сприйняття інформації з екрану комп’ютера, продумати й підтримувати єдиний стиль представлення інформації для всього уроку та прагнути до уніфікації структури й форми представлення навчального матеріалу (уніфікація призначеного для користувача інтерфейсу, використання графічних елементів, створення шаблонів уроків тощо).

Шрифти рекомендується використовувати стандартні ‑ Times, Arial. Краще за все обмежитись використовуванням двох або трьох шрифтів для всієї презентації. Наприклад, основний текст презентації ‑ шрифт Times New Roman, заголовок слайду – Arial і інший ‑ для виокремлення елементів тексту (маркіровані списки). Наприклад, доцільно застосування різних маркерів для Тексту 1, Тексту 2 і т. д.

Рекомендується використання кольору у презентації, що найбільш ефективно виділяє окремі частини тексту й окремі елементи таблиці або всю таблицю (фон середовища або фон таблиці). Уся презентація виконується в єдиній колірній палітрі, зазвичай на базі одного шаблона.

Важливо перевіряти презентацію на зручність читання з екрану комп’ютера. Тексти презентації не повинні бути великими. Рекомендується використовувати стислий, інформаційний стиль представлення навчального матеріалу.

При створенні мультимедійної презентації необхідно вирішити таку задачу ‑ як при максимальній інформаційній насиченості продукту забезпечити максимальну простоту та прозорість організації вивчення матеріалу учнями. Один із способів рішення цієї задачі ‑ обмеження, як способів представлення навчального матеріалу, так і набору навігаційних об’єктів. У цьому випадку учень, швидко освоївши особливості інтерфейсу даної презентації, надалі не буде на нього відволікатися, зосередивши всю увагу на змісті освітньої навчальної інформації.

При створенні мультимедійної презентації вчитель стикається з рядом складних задач:

  • необхідністю створення простого й інтуїтивно зрозумілого інтерфейсу, в якому освітня інформація візуально поєднується із засобами навігації;
  • визначенням структурної організації та форми представлення навчального матеріалу, відповідно поставленої педагогічної мети.

Основна мета запропонованого підходу – зробити акцент на вивчення процесу організації змісту та представлення його у формі, найбільш зручної для сприйняття навчальної інформації аудиторією.

Важливий момент – вибір загального стилю презентації. Коли визначена форма створення презентації, категорія учнів, то визначитися з вибором стилю простіше. Для правильного вибору стилю необхідно знати принципи ергономіки, перевірені на практиці методи використання тих або інших компонентів мультимедійної презентації. Рекомендується детально проаналізувати декілька варіантів презентацій, виявляючи їх недоліки та пропонуючи способи їх усунення.

Потрібно вміти вміщати максимум інформації в мінімум слів, привернути та підтримати увагу учнів. Просто скопіювати інформацію з інших носіїв і розмістити її у презентації вже недостатньо.

Після того, як буде знайдена "родзинка", можна приступати до розробки структури презентації, будувати навігаційну схему, підбирати інструменти, які більшою мірою відповідають задумам і темі уроку.

Для забезпечення дидактичних функцій навчально-методичного комплексу до мультимедійної презентації пред’являються такі вимоги:

  • текстові фрагменти можуть супроводжуватись аудіо- або відеоінформацією для виділення смислових акцентів. Для представлення різнорідної або гіпертекстової інформації рекомендується використовувати багатовіконний інтерфейс;
  • у мультимедійній презентації може міститись додатковий матеріал, а також матеріал для поглибленого вивчення теми;
  • найважливіші елементи мультимедійної презентації повинні мати підказки або пояснення. Довідковий матеріал презентації містить основні визначення, найважливіші факти, події, таблиці для порівняння певних характеристик об’єктів тощо;
  • після вивчення кожної структурної одиниці навчального матеріалу у презентації розміщується матеріал для узагальнення, що представляє вивчений матеріал у більш стислому вигляді;
  • мультимедійна презентація повинна бути відкритою для розвитку;
  • текст мультимедійної презентації повинен мати можливості копіювання, виводу на друк.

При створенні презентації слід знаходити якомога більше точок зіткнення навчального предмету й "зовнішніх інформаційних потоків". Це дозволяє зробити презентацію більш цікавою, актуальною та захоплюючою для учнів.

Засоби мультимедіа, що використовуються у презентації, допомагають здійснювати більш ефективну взаємодію з учнями. Наперед сплануйте всі аспекти її проведення.

Гнучкість – одна з основ успішної презентації. Будьте готові по ходу презентації внести зміни у відповідь на реакцію школярів.

Презентація може мати дві версії ‑ для вчителя й учня. Електронна презентація має постійно поповнюєтьсь новими матеріалами й удосконалюватись. Для учня його особиста презентація поповнюється власними роботами. Сучасні програмні та технічні засоби дозволяють легко змінювати зміст презентації та зберігати великі об’єми інформації.

Етапи підготовки мультимедійної презентації:

  • структуризація навчального матеріалу;
  • складання сценарію реалізації;
  • розробка дизайну презентації;
  • підготовка медіа-фрагментів (тексти, ілюстрації, відеозйомка, запис аудіофрагментів тощо);
  • підготовка музичного супроводу;
  • тестування-перевірка.

Методи використання мультимедійних презентацій

Форми та місце використання мультимедійної презентації (або навіть окремого її слайду) на уроці залежать, звичайно, від змісту цього уроку, мети, яку ставить учитель. Проте, практика дозволяє виділити деякі загальні, найефективніші прийоми застосування певною допомоги чи підказки для учнів:

  • при вивченні нового матеріалу, що дозволяє ілюструвати його різноманітними наочними засобами. Застосування особливо вигідно в тих випадках, коли необхідно показати динаміку розвитку якого-небудь процесу;
  • при закріпленні нової теми чи розділу навчальної програми;
  • для перевірки навчальних досягнень учнів. Комп’ютерне тестування - це самоперевірка та самореалізація, добрий стимул для навчання, спосіб навчальної діяльності та самовираження учнів. Для вчителя – це засіб якісного оцінювання, програмований спосіб накопичення оцінок;
  • для поглиблення знань ‑ як додатковий матеріал до уроків;
  • при перевірці фронтальних самостійних робіт ‑ забезпечує разом з усним візуальний контроль результатів навчання;
  • при рішенні задач навчального характеру ‑ допомагає виконати малюнок, скласти план рішення та контролювати проміжні й остаточний результати самостійної роботи за цим планом;
  • засіб емоційного розвантаження. Під час проведення блоку уроків або тривалих консультацій перед іспитами варто включити відеозаставки експериментів або мультфільми, при цьому в учнів зникає втома, з’являється зацікавленість, вони шукають відповіді, звертаються до вчителя із запитаннями, заряджаються новою позитивною енергією. Мультимедіа-програми зовні виглядають як простий відеофільм, але з можливостями втручатись у хід дій і встановити певний діалог;
  • як засіб для виготовлення роздаткового дидактичного матеріалу, кодограмм, карток тощо. Персональний комп’ютер у руках учителя, у доповненні зі сканером і принтером - це міні-друкарня педагога.

У навчальній діяльності застосування комп’ютера можливе у трьох формах: 1) машина як тренажер; 2) машина як репетитор, що виконує певні функції за викладача, причому такі, які машина може виконати краще, ніж людина; 3) пристрій, що моделює певне середовище та дії фахівців у ній.

Тренувальні системи найбільш доцільно застосовувати для закріплення раніше придбаних навиків. Системи репетиторства краще за все використовувати за умови, що мета та задачі навчання чітко визначені. Імітаційне навчальне моделювання найбільш придатне тоді, коли навчальний матеріал не має системного характеру та його межі чітко не визначені.