Підтримка молодого педагога

    Мета: створити умови для  адаптації молодих спеціалістів у педагогічному колективі, прияти самопізнанню своїх особливостей професійної спрямованості,  створенню умов для їх професійного зростання, розкриттю творчого потенціалу та компетентності.

     Завдання:

- розвиток уміння застосовувати теоретичні знання в конкретній практичній професійній діяльності;

- вивчення молодими педагогами перспективного педагогічного досвіду;

- виховання готовності до впровадження новітніх освітніх технологій і методик у навчально-виховний процес, прагнення до оволодіння педагогікою співробітництва;

- усіляке сприяння підвищенню рівня методичної й фахової майстерності молодого вчителя;

- створення умов для розвитку професійної спрямованості та компетентнісної особистості педагога.

     Шляхи реалізації:

- забезпечення кожного молодого педагога навчальною й методичною літературою;

- посилення ролі методичного кабінету гімназії, учителів-наставників, психологічної служби з метою підвищення фахового й методичного рівня молодих учителів, їхньої психологічної готовності до роботи в педагогічному й учнівському колективах;

- організація діяльності школи «Перші кроки до майстерності»;

- виконання інтерактивних вправ з метою зміцнення педагогічної спрямованості та компетентності молодих учителів.

    Античні мудреці казали: «Хочеш розвивати державу – виховуй молодь». Адже саме молодь, за якою – майбутнє в усьому, зокрема і в освіті, покликана зміцнювати державу.

    Переступаючи поріг навчального закладу, молодий спеціаліст сподівається реалізуватися в ньому як фахівець. Саме молодь покликана в майбутньому зміцнювати нашу державу. Багато в чому успіх і результати гімназії залежать від роботи з молодими спеціалістами, які охоче й швидко сприймають інновації, незаангажовані. Це важливий складник подальшої результативності роботи та руху вперед.

    Тому однією з важливих проблем у діяльності методичної та психологічної служб гімназії є робота з молодими педагогами. Через брак досвіду вони потребують більшої уваги з боку адміністрації закладу з метою з’ясування професійних труднощів і надання їм допомоги.

    З цією метою створено модель методичної підтримки молодого педагога, а саме: проект «Перші кроки до майстерності». Як же ми впливаємо на розвиток конкретної особистості фахівця, як здійснюється науково-педагогічний супровід розвитку психолого-педагогічної компетентності молодих учителів?

   Розпочинається така робота з підготовки до серпневої конференції й закінчується на початку квітня тижнем «Ініціатива, творчість молодих». Протягом цього періоду відбувається їхнє навчання, демонстрація досвіду роботи досвідченими вчителями, «майстер-класи», відкриті уроки, наставництво, групове та індивідуальне консультування, інтерактивні вправи, тренінги.

    Алгоритм роботи з молодими вчителями

Професійна адаптація:

Проблеми, що хвилюють молодих спеціалістів:

- Як знайти себе в потоці обов’язків і справ, заходів і контактів?

- Що означає поставити себе?

- Як домогтися взаєморозуміння з учнями?

- Як завоювати авторитет?

- Як знайти своє місце в педагогічному колективі?

- Як зробити єдиним навчання й виховання учнів?

- Як зустрітися з батьками? (У них же досвід, а я сам ще «дитина»!)

Анкета для вивчення запитів молодих учителів

1. Із якими труднощами Ви стикаєтеся в процесі використання навчально-матеріальної бази кабінету?

2. Чи задовольняє Вас розклад уроків, позакласних заходів?

3. Що можна зробити для підвищення рівня роботи Школи молодого вчителя? Чи допомагає вона Вам у роботі?

4. Які форми роботи школи Ви запам’ятали? Чому?

5. Чи задовольняє Вас система самоосвіти, підвищення кваліфікації, яка існує в школі?

6. Що нового Ви дізналися під час відвідування уроків свого наставника?

7. Які методичні прийоми Ви опанували, які вміння вдосконалили протягом року?ї

8. Яку методичну допомогу Ви хотіли б мати від методичного кабінету відділу освіти?

9. Ваші пропозиції щодо роботи на наступний рік.

Професійна спрямованість особистості педагога

 

Інформаційне повідомлення «Особливості професійної спрямованості педагога»

     Американський психолог Абрахам Маслоу (1908-1970) вважає: для того щоб людина повноцінно прожила своє життя, вона має задовольнити п’ять потреб – вищих і нижчих:

- самоактуалізацію здібностей, талантів;

- повагу: визнання й оцінка;

- любов і прихильність;

- безпеку;

- фізіологічні потреби.

   Якщо звузити цей погляд до життя в професії, то щаслива та людина, якій професія дає задоволення цих проблем. Самореалізація є, звичайно, явищем індивідуальним. Самореалізація в професії вчителя – теж. Але можна визначити чотири основні типи самореалізації педагогів залежно від типу (змісту) особистості.

   Умовно назвемо їх так: організатор, предметник, комунікатор, інтелігент.

   Для організатора важливо реалізувати свою потребу в лідерстві, домінуванні, розкрити свої риси вольової, сильної, вимогливої, енергійної людини. Йому легко вдається організувати позакласні заходи, він уміє розбудити в учнів дух колективної зацікавленості, ділової співпраці, відповідальності.

   Учитель-предметник реалізує свій інтелект, глибокі знання свого предмета. Він поважає інтелект і виховує його в учнів засобами свого предмета. Це професійно компетентна і творча людина, віддана своїй професії, для неї виховувати – це навчати, зацікавлювати своїм предметом.

   Учитель-комунікатор реалізує в професії вчителя потребу в спілкуванні. Йому цікаві люди, він завжди обізнаний з проблемами їхнього особистого життя. Він доброзичливий, чуйний, привабливий, високоморальний. Його вплив на дітей насамперед емоційний, через пошук шляхів сумісності з учнем, через особистий контакт. Йому загалом  легко зрозуміти особистість учня, він дружить із ним.

    Учитель-інтелігент реалізує в професії свою потребу в духовності, високій моральності й вихованні цих рис у дітей. Це людина з високою загальною культурою, високим рівнем інтелекту, високими моральними рисами, постійним духовним пошуком. Її вплив глибоко просвітницький. Вона виховує собою, своїм взірцем.

    Звичайно, не можна казати, що якийсь тип кращий або гірший.  Кожен має свої переваги й недоліки, кожен необхідний. Кожен учитель через особливості своєї професії виступає і як предметник, і як комунікатор, і як організатор, і як інтелігент. Ми говоримо про особистісні особливості, які дають можливість із меншими витратами сили й        часу виконувати якусь із цих функцій.

Вправа «Про мене б сказали…»

    Мета: виробити вміння оцінювати особливості своєї професійної спрямованості з позиції сторонньої людини.

    Алгоритм заняття. Педагоги оцінюють особливості своєї професійної спрямованості у відсотковому відношенні за своїми спостереженнями і презентують їх по черзі, продовживши фразу: «Про мене сказали б, що я на …» (х % організатор тощо).

Діагностика типу професійної спрямованості молодих педагогів

    Мета: визначити особливості типу професійної спрямованості молодих учителів:

Алгоритм роботи.

    Правила роботи з психологічними тестами:

- у психології не буває правильних чи неправильних відповідей – тільки ті, які підходять або не підходять вам;

- перша думка, що осяяла вас із підсвідомості, - найправильніша.

    Інструкція. У даному запитальнику перелічено риси, які можуть бути властиві вам більшою або меншою мірою.

   Можливі два варіанти відповідей:

А) правильно, ця риса типова для моєї поведінки (або властива мені більшою мірою);

Б) неправильно, це нетипово для моєї поведінки (або властиво мені меншою мірою);

    Прочитайте одне з тверджень і виберіть один із варіантів поведінки:

1. Я цілком міг би жити сам, далеко від людей.

2. Я часто перемагаю інших своєю самовпевненістю.

3. Глибокі знання мого предмета можуть істотно полегшити життя людині.

4. Люди повинні більше, ніж зараз, дотримуватися законів моралі.

5. Я уважно читаю кожну книжку, перш ніж повернути її в бібліотеку.

6. Мій ідеал робочої атмосфери – тиха кімната з робочим столом.

7. Люди кажуть, що мені подобається все робити своїм (оригінальним) способом.

8. Серед моїх ідеалів помітне місце посідають особистості вчених, які зробили величезний внесок у мій предмет.

9. Люди вважають, що на брутальність я просто не здатний.

10.Я завжди уважно стежу за своїм одягом.

11.Буває, що весь ранок я не хочу ні з ким розмовляти.

12.Мені важливо, щоб у всьому що мене оточує, не було безладу.

13.Більшість моїх друзів – люди, інтереси яких мають багато спільного з моєю професією.

14.Я часто аналізую свою поведінку.

15.Удома я поводжуся за столом так само, як у ресторані.

16.У компанії я даю іншим можливість жартувати й розповідати різні історії.

17.Мене дратують люди, які не можуть швидко приймати рішення.

18.Якщо в мене є трохи вільного часу, то я вважаю за краще починати щось із мого предмета.

19.Мені незручно клеїти дурня в компанії, навіть якщо інші це роблять.

20.Іноді я люблю обговорювати відсутніх.

21.Мені дуже подобається запрошувати гостей і розважати їх.

22.Я рідко виступаю проти думки колективу.

23.Мені більше подобаються люди, які добре володіють своєю професією, незалежно від їхніх особистісних рис.

24.Я не можу бути байдужим до проблем інших.

25.Я завжди охоче визнаю свої помилки.

26.Найгірше покарання для мене – бути на самоті.

27.Зусилля, витрачені на складання планів, не варті їх.

28.У шкільні роки я поповнював свої знання, читаючи спеціальну літературу.

29.Я не засуджую людину за обман тих, хто дозволяє себе обманювати.

30.У мене не виникає внутрішнього протесту, коли мене просять про послугу;

31.Можливо, дехто вважає, що я багато говорю.

32.Я уникаю громадської роботи й пов’язаної з нею відповідальності.

33.Наука – це те, що найбільше цікавить мене в житті.

34.Люди  вважають мою родину інтелігентною.

35.Перед тривалою поїздкою я завжди ґрунтовно обмірковую, що із собою взяти.

36.Я живу сьогоденням більшою мірою, ніж інші люди.

37.Якщо є вибір, я вважаю за краще організувати позакласний захід, ніж розповісти учням щось із предмета.

38.Основне завдання вчителя – передати учням знання з предмета.

39.Я люблю читати статті на теми моралі, етики.

40.Іноді мене дратують люди, котрі звертаються до мене із запитаннями.

41.Більшість людей,з якими я буваю в компанії, безсумнівно, раді мене бачити.

42.Гадаю, мені сподобалася б робота, пов’язана з відповідальністю, адміністративно-господарською діяльністю.

43.Навряд чи мене неприємно здивує, якщо доведеться провести свою відпустку, навчаючись на курсах підвищення кваліфікації.

44.Моя люб’язність часто не подобається іншим людям.

45.Були випадки, коли я заздрив успіхам інших.

46.Якщо мені хтось нагрубіянить, я можу швидко забути про це.

47.Як правило, люди прислухаються до моїх пропозицій.

48.Якби мені вдалося на якийсь час перенестися в майбутнє, то я насамперед набрав би книжок з мого предмета.

49.Я виявляю велику цікавість до долі інших.

50.Я ніколи з посмішкою не говорив неприємних речей.

Код запитальника

Комунікатор: 1б,6б,11б,16б,21а,31а,36а,41а,46а =100%

Організатор: 2а,7а,12а,17а,22б,27б,32б,37а,42а,47а =100%

Предметник : 3а,8а,13а,18а,23а,28а,33а,38а,43а,48а =100%

Інтелегент : 4а,9а,14а,19а,24а,29а,34а,44а,49а =100%

Щирість : 5а,10а,15а,20б,30а,35а,40б,45б,50а =100%

Інтерактивна вправа «Недоліки в роботі молодого вчителя»

Недоліки в роботі молодого вчителя

Реакції учнів на недоліки

Способи подолання недоліків

- Гостра реакція на будь-які відхилення в поведінці учнів.

- загравання  перед школярами, прагнення сподобатися.

- Артистичність у поводженні, невміння знайти правильний тон у стосунках.

- Невміння зосереджувати увагу на головному, істотному.

- Невміння співвідносити істотну інформацію зі змістом підручника.

- Нестійкий інтерес до мети навчання й виховання.

- Ігнорування самосійної роботи учнів.

- Невиразність мовлення, невміння правильно розставити акценти в процесі подачі інформації.

- Невміння спиратися на колектив учнів.

- Недостатня увага до організації домашнього завдання учнів.

- Механічне перенесення чужого досвіду в свою роботу.

- Невміння підтримувати увагу.

Утруднення в розподілі уваги між усіма учнями.

- Відсутність дисципліни й працездатності: учні постійно неуважні, галасують.

- Відсутність ритму в володінні знаннями.

- Неприязне ставлення до вчителя.

- Безвідповідальна поведінка.

- Несерйозне, неповажне  ставлення до вчителя.

- Пасивне ставлення до сприйняття інформації.

- Втрата відповідальності й цілеспрямованості.

- Байдуже ставлення до інформації вчителя.

- Пасивна поведінка частини учнів.

- Втрата відповідальності у виконанні настанов педагога.

- Втрата уваги й інтересу.

- Пасивна присутність на уроці.

- Відсутність прагнення оволодіти інформацією, втрата впевненості в навчанні.

- Відчуття постійного перевантаження.

- Постійна  конкретизація завдань з урахуванням інтересів і можливостей учнів.

- Періодична цілеспрямована перевірка вчителем осмислення учнями завдань.

- Творче переосмислення методів навчання учнів відповідно до складної ситуації.

- Захоплива розповідь, активізація навчання школярів.

- Прогнозування інформації з урахуванням залучення до пошуку всіх вихованців, правильне розміщення акцентів.

- Поєднання вимогливості з довірою.

- Дотримання міри у вимогах.

- Ретельне обмірковування вчинків.

- Систематичне спрямування на відбір обов’язкової інформації.

- Орієнтація на оволодіння істотною (обов’язковою) інформацією з підручника.

- Постійне націлювання на переосмислення головного.

- Чергування різних видів роботи.

- Ретельне обмірковування відтінків у голосі під час викладу інформації як чинника націлювання учнів на її осмислення.

Інтерактивна вправа «Карта професійно-значущих особистісних рис»

Оптимальні значення

Припустимі значення

Критичні значення

1. Психологічні риси особистості як індивідуальності

- Сильний урівноважений тип нервової системи.

- Тенденція до лідерства.

- Упевненість у собі.

- Вимогливість, добро-

сердечність і чуйність, гіпертимність, емотивність.

- Сильний неврівноважений тип нервової системи.

- Владність, самовпевненість, непримиренність.

- Недостатня самостійність, педантичність, зацикленість.

- Слабкий інертний тип нервової системи.

- Деспотизм.

- Самозакоханість.

- Жорстокість.

- Надмірний конформізм.

- Збудливість і демонтра-

тивність.

- Тривожність.

2. Професійні риси особистості вчителя - предметника

- Широка ерудиція й вільний виклад матеріалу.

- Уміння враховувати психологічні й вікові особливості учнів.

- Темп мовлення 120-30 слів за хвилину, чітка дикція, загальна й специфічна грамотність.

- Елегантний зовнішній вигляд, виразна міміка й жести.

- Звертання до учнів н ім’я.

- Миттєва реакція на ситуацію, спритність.

- Уміння чітко формулювати конкретні завдання.

- Уміння організовувати навчальну діяльність усіх учнів одразу.

- Перевіряє ступінь розуміння навчального матеріалу завжди.

- Знання тільки свого предмету.

- Знання вікової й педагогічної психології учнів.

- Стандартний зовнішній вигляд, відсутність міміки й жестів.

- Звертання до учнів на прізвища.

- Ледь уповільнені реакція й спритність.

- Уміння визначити тільки загальну мету.

- Уміння організовувати роботу більшості учнів.

- Темп мовлення менш як 120 слів за хвилину, «глухий» голос, окремі застереження з наступним виправленням.

- Перевіряє ступінь розуміння навчального матеріалу періодично.

- Робота тільки за конспектом.

- Відсутність знань вікової і педагогічної психології.

- Темп мовлення перевищує 150 слів за хвилину, нерозбірливість мови, проковтування закінчень слів.

- Неохайний зовнішній вигляд, надмірна жестикуляція й неадекватна  міміка.

- Постійне безадресне звертання до учнів.

- Відсутність спритності, слабка реакція.

- Відсутність уміння чітко визначити мету.

- Робота тільки з окремими  учнями, більшість у цей час пасивна.

- Ніколи не перевіряє ступінь розуміння навчального матеріалу під час пояснення.

Памятка молодому вчителю:

Для засвоєння навчального матеріалу необхідно:

1. Викликати в учнів інтерес  до матеріалу (мотивація навчання).

2. Активізувати певні знання та вміння.

3. Організувати сприйняття, осмислення й запам’ятовування навчальної  інформації.

4. Застосовувати здобуту інформацію в стандартних або дещо змінених умовах.

5. Створити умови для використання знань і вмінь у життєвій практиці, у творчих умовах.

6. Узагальнити й систематизувати знання, основні способи їх застосування.

7. Здійснити контроль засвоєння учнями навчального матеріалу, а потім – його корекцію.

Пам’ятайте :

- Працювати треба чесно, сумлінно, творчо. Це визначає ваше місце в колективі.

- Знайте, що найменший ваш успіх вчасно буде помічено і відзначено.

- Не зазнавайтеся. Прагніть більшого. Радійте успіхам свого колеги і пишайтеся ними, бо вони сприяють зростанню авторитету вашого колективу.

- Знайдіть улюблену справу. Не чекайте підказок і нагадувань.

- Будьте ініціативними.

- Поважайте свій колектив, своїх колег.

- Вивчайте досвід кращих учителів, діліться своїм досвідом.

Пам’ятайте, що це – невід’ємна частина трудових взаємин у колективі.

Програма з підвищення рівня загальнопедагогічної

та методичної підготовки молодого вчителя

1. Планування роботи вчителя.

2. Методика вивчення навчальних програм, пояснювальних записок до них, навчально-методичних комплексів.

3. Ведення лілейної документації.

4. Дидактичні, психологічні та санітарно-гігієнічні вимоги до уроку.

5. Сучасні технології всіх видів навчальної діяльності.

6. Методи стимулювання навчально-пізнавальної діяльності учнів.

7. Методи контролю учнівських знань, вимоги до перевірки зошитів, забезпечення виконання єдиних мовних вимог.

8. Методи організації індивідуальної роботи з обдарованими учнями.

9. Використання навчального кабінету в процесі підготовки та організації уроку.

10.Методика організації позакласної роботи з предмета з ліцеїстами.

                                  Підвищення педагогічної майстерності

Памятка

«Учитель – особистість»

- Учитель навчає зовнішнім виглядом, справою, словом.

- Вимагаєш від дітей – будь взірцем у всьому.

- Не кричи, а вчи!

- Пізнай кожного учня.

- Учитель учиться завжди.

- Доводь будь-яку справу до кінця, роби її тільки добре.

- Пам’ятай джерела свої, учи дітей любити рідний край.

- Діти – дзеркало морального життя дорослих.

Памятка

«Почни урок як пісню»

- Починай  урок із дзвінком.

- Радій зустрічі з класом.

- Організуй занурення у свій предмет.

- Використовуй дошку як інформаційне табло.

- Чітко став мету й визначай план уроку, обмірковуй домашнє завдання.

- Плануй усю серію уроків з теми, спираючись на особливості класу.

- Знімай труднощі, запобігай помилкам.

- Слухай уважно відповіді, не перебивай.

- Люби дітей і себе.

                                       Як подолати страх перед уроком

(тези для аутотренінгу)

1. Я ґрунтовно підготувався до заняття.

2. Я спокійний.

3. Настрій у мене гарний, бадьорий.

4. Я продумав усі компоненти уроку.

5. Я добре знаю всіх учнів, вони дисципліновані, уважні, з повагою ставляться до мене.

6. Я підібрав цікавий матеріал і зможу захопити школярів.

7. Мені легко з учнями.

8. Я цілком володію cобою.

План роботи

Школи молодого вчителя

ВЕРЕСЕНЬ

Тема: «Психологічний комфорт молодого вчителя в гімназії»

Форма заходу: педагогічні роздуми, індивідуальні консультації, бесіди, захист моделей сучасного уроку.

1. Співбесіда на тему «Як ви почуваєтесь у школі?!

2. Ознайомлення молодих учителів із системою навчально-виховної роботи в школі:

- традиції шкіл;

- плани роботи шкіл;

- робоче місце в навчальному кабінеті;

- молоді вчителі: права та обов’язки.

3. Анкетування молодих спеціалістів з питання: «Якої допомоги ви потребуєте?»

4. Практична робота: опанування навичок ведення шкільної документації.

Рекомендації для самоосвіти:

1. Опрацювання методичної літератури.

2. Як працювати з методичними рекомендаціями, наявними в методичному кабінеті.

3. Опрацювання питань самоаналізу, вимог до сучасного уроку тощо.

4. Вивчення досвіду роботи вчителів-наставників.

5. Опрацювання статей із фахових журналів, газет стосовно сучасного уроку.

ЖОВТЕНЬ:

Тема: «Як зробити урок ефективним?»

            «Психологія спілкування учитель-учень»

Форма заходумоделювання уроку, ділова гра, практикум.

1. Методичні поради: «»Молодий учителю, вироби свій стиль».

2. Розгляд питання вибору раціональних методів подання нового матеріалу.

3. Відвідування та обговорення уроків учителів-наставників.

4. Ділова гра «Моделювання структури уроку відповідно до образного типу».

5.Практична робота: «Методика і технологія системного аналізу уроку».

Рекомендації для самоосвіти:

1. Опрацювання фахової періодики.

2. Відвідування уроків в учителів-наставників.

3. Як здійснити самоаналіз уроків.

4. Підготовка реферату на тему: «Способи активізації пізнавальної діяльності школярів».

ЛИСТОПАД:

Тема: «Активізація пізнавальної діяльності учнів».

Форма заходувзаємовідвідування уроків, педагогічний ринг, інтелектуальна гра, зустріч із педагогами-майстрами.

1. Доповідь на тему: «Шляхи та способи активізації пізнавальної діяльності школярів».

2. Заслуховування рефератів та їх обговорення.

3. Відвідування та аналіз уроків.

4. Інтелектуальна гра «Щасливий випадок».

5. Поради психолога щодо активізації пізнавальної діяльності учнів.

6. Практична робота: «Критерії оцінювання навчальних досягнень, умінь та навичок учнів».

Рекомендації для самоосвіти:

1. Опрацювання педагогами-початківцями літератури з питань диференційованого навчання та індивідуального підходу до навчання.

2. Взаємовідвідування уроків: наставник – молодий спеціаліст.

3. Опанування молодими вчителями методів організації уроків тематичного обліку знань.

4. Ознайомлення молодих педагогів з вимогами до ведення учнівських зошитів.

ГРУДЕНЬ

Тема: «Реалізація диференційованого та індивідуального підходів до навчання»

Форма заходу: круглий стіл, ділова гра, тренінг.

1. Круглий стіл на тему: «Перевага та проблеми застосування диференційованого підходу до навчання».

2. Ознайомлення  з досвідом колег: відвідування уроків і факультативних занять.

3. Тренінг, методика організації, індивідуальна робота.

4. Практична робота: «Методика організації уроків, тематичного обліку знань та їхніх типів».

Рекомендації для самоосвіти:

1.Розгляд питання «Організація  традиційних типів уроків, їхня технологія».

2. Опрацювання молодими педагогами Положення про класного керівника.

3. Вивчення посадових обов’язків класного керівника.

4. Ознайомлення з Національною програмою «Освіта», програмою «Діти України», Концепцією національного виховання тощо.

ЛЮТИЙ

Тема:  «Педагогіка співпраці».

Форма заходу: семінар з обміну досвідом, дискусія, фрагмент уроку, позакласного заходу, методичний міст.

1. Розгляд питання «Організація традиційних типів уроків, їхня технологія».

2. Використання навчального кабінету в процесі підготовки та організація уроку, позакласного заходу.

3. Учнівське самоврядування та його роль у налагоджені демократичних стосунків між учителем та учнями.

4. Самоаналіз, аналіз відвідуваних уроків та позакласних заходів.

5. Розгляд питання «Організація роботи класного колективу».

6. Практична робота: «Ознайомлення з документами МОН України, що стосуються роботи класного керівника».

Рекомендації для самоосвіти:

1. Опрацювання методичної літератури.

2. Ознайомлення з картотекою перспективного педагогічного досвіду.

3. Підготовка до дискусії на тему: «Інноваційні технології: пошуки, проблеми».

БЕРЕЗЕНЬ

Тема: «Впровадження в практику роботи інноваційних педтехнологій».

Форма заходу: рольова гра, дискусія-зустріч.

1. Дискусія-зустріч із педагогами-майстрами на тему: «Інноваційні технології: пошуки, проблеми».

2. Відвідування уроків у досвідчених учителів з метою ознайомлення з педагогічними технологіями, які вони застосовують.

3. Організація рольової гри «Нестандартні форми уроків».

4. Практична робота: «Аналіз нової педагогічної преси».

Рекомендації для самоосвіти:

1. Підготовка до обміну досвідом «Мої перші педагогічні знахідки».

2. Виготовлення зразків роздаткового матеріалу.

3. оформлення виставки, випуск методичного бюлетеня.

КВІТЕНЬ

Тема: «Творчий звіт молодих педагогів».

Форма заходутворчий звіт, панорама педагогічних знахідок, прес-конференція.

1. Показові уроки, позакласні заходи.

2. Аналіз уроків-показів.

3. Захист творчих робіт.

4. Виставка дидактичних матеріалів «Зернини досвіду».

5. Випуск бюлетенів «Ініціатива і творчість молодих».

6. - «Прес-конференція вчителів-наставників та вчителів-початківців (обмін досвідом)».

Контроль за діяльністю молодих педагогів та її аналіз

     Питання про роботу  з молодими вчителями періодично заслуховується на районних методобєднаннях, висвітлюється в довідках (відповідно до плану роботи). Досвід роботи з  учителями-початківцями показує, що в перші роки їхньої діяльності перевага надається попереджувальному та оглядовому видам контролю. Особлива увага адміністрації шкіл й учителів-наставників приділяється тому, щоб зауваження, побажання молодому вчителю робилися в індивідуальних бесідах ( з метою уникнення можливих конфліктів), оскільки більшість учителів-початківців, як показує досвід, надзвичайно негативно сприймають критику, особливо у присутності інших.

      Основою роботи з учителями-початківцями є педагогічно грамотний аналіз і надання рекомендацій, які допомагають вчителеві й стимулюють його до підвищення рівня педагогічної майстерності. Методична служба шкіл та РМК визначає  конкретні завдання щодо роботи з молодими спеціалістами, засоби досягнення поставлених цілей в умовах використання різноманітних форм діяльності, складає  календарний план роботи з учителями-початківцями.

Методична допомога  надається вчителям-початківцям, перш за все, з таких питань:

- Планування роботи вчителя.

- Методика вивчення навчальних програм, пояснювальних записок до них.

- Ведення шкільної документації.

- Дидактичні, психологічні та санітарно-гігієнічні вимоги до уроку.

- Сучасні технології всіх видів навчальної діяльності.

- Методи стимулювання навчально-пізнавальної діяльності учня.

- Методи контролю знань учнів, вимоги до перевірки зошитів, забезпечення виконання єдиного орфографічного режиму.

- Методика організації індивідуальної роботи, зокрема з учнями з низькою успішністю.

- Використання навчального кабінету у процесі підготовки й проведення уроку.

- Методика організації позакласної роботи з учнями.

Основними формами наукової дослідно-експериментальної роботи,

у якій беруть участь молоді вчителі є:

- Експериментальна робота з упровадження модульно-розвивального навчання.

- Експериментальна робота щодо запровадження нових навчальних програм.

- Практичний показ інноваційних методів педагогічної праці на уроках, у позакласній роботі.

- Видання методичних посібників.

- Співпраця із ЗНЗ, ВНЗ.

- Проведення конференцій і участь у них.

- Організація виставок ППД.

- Проведення інструктивно-методичних нарад, семінарів.

- Висвітлення ППД у ЗМІ.

- Проведення творчих звітів.

- Надання консультативної допомоги.

- Співбесіди з молодими й малодосвідченими вчителями.

- Моніторингові дослідження.

    Завершальним етапом роботи з молодими вчителями є проведення в школах декад «Ініціатива і творчість молодих», які включають:

- відвідування відкритих уроків, позакласних заходів молодих спеціалістів;

- проведення ділових та інтелектуальних ігор, круглих столів, диспутів, конференцій, конкурсів.

    Важливим етапом підбиття підсумків роботи з молодими вчителями є заохочення, використання моральних стимулів – колективних і особистих: подяки, грамоти, подарунки, надання додаткових днів відпочинку під час канікул, преміювання, врахування успіхів під час атестації.

    Учительська професія не знає зупинок у своєму розвитку. Тому наполеглива творча праця допомагає успішно виконувати поставлене перед гімназією завдання, сприяє прискоренню процесів адаптації молодих спеціалістів, їхньому успішному професійному становленню.

Пам’ятка молодому вчителеві

1. Вивчай можливості кожного майбутнього  вихованця.
Пам’ятай: без знання стану здоров’я дітей неможливе правильне навчання й виховання, що мають сприяти зціленню дитини від хвороб, набутих у попередні роки.
2. Вступаючи в контакт із дітьми, не варто поводитися з ними зверхньо.
Пам’ятай: навіть малюк у взаєминах із дорослими певною мірою прагне обстоювати  свою незалежність. Від спільних колективних дій учителя та учня залежить успіх справи. Намагайся частіше хвалити,  заохочувати вихованців. Вивчай індивідуальні можливості й потреби кожного з них, наполегливо опановуй методику педагогічної співпраці. Карай учня лише тоді, коли без цього не можна обійтися.
3. Частіше усміхайся.
Пам’ятай: твоя усмішка дітям свідчить про те, що зустріч із ними тобі приємна, усмішка створює в людей загальний позитивний настрій.
4. Плануючи свої перші уроки, подумай:
- як учні повинні поводитися на уроці, які звички культурної поведінки для цього слід спеціально прищеплювати і які з уже наявних треба закріпити.
Пам’ятай: якщо педагог не виховує в учнів певної системи корисних звичок, то на їхньому місці найчастіше виникають шкідливі звички. З перших уроків виробляй у вихованців певний стереотип поведінки, формуй позитивні навички;
- які види робіт буде використано й виконано учнями на уроці, що необхідно зробити, аби вони технічно грамотно виконували завдання, яка спеціальна підготовка для цього потрібна.
Пам’ятай: більшість різних порушень на уроці відбувається через недостатню завантаженість учнів корисною, цікавою роботою. Особливо важливими є два елементи: чого вони навчаються, виконуючи завдання, та до чого привчаться в процесі діяльності.
5. Важливе завдання вчителя – передбачити ситуації, які виникатимуть на уроці.
Пам’ятай: помилці легше запобігти, аніж виправити її.
6. Учися вислуховувати учнів до кінця навіть тоді, коли, на  твою думку вони помиляються чи в тебе обмаль часу.
Пам’ятай: кожен вихованець має знати,  що ти його вислухаєш.
7. Основне призначення оцінки – правильно визначити результати навчання учнів, їхні навчальні досягнення, динаміку зміни успішності.
8. Без вимог педагога неможлива організація навчальної та суспільно корисної діяльності учнів.
Здебільшого впродовж 45 хв уроку вчитель ставить перед своїми вихованцями близько 100 вимог.
Пам’ятай слова А. Макаренка: «Без щирої, відкритої, переконливої, гарячої й рішучої вимоги не можна починати виховання колективу». Вимоги мають бути послідовними. Слід вимагати обов’язкового їх виконання від усього класу, не забуваючи про повагу до особистості учнів.
9.Наполегливо опановуй навички самоаналізу уроку.
Пам’ятай слова В. Сухомлинського: «Один із секретів педагогічної творчості полягає в тому, щоби пробудити в учителя інтерес до пошуку, аналізу своєї роботи. Хто намагається виявити хороше й погане на своїх уроках, у своїх взаєминах із вихованцями, той уже досяг половини успіху».
10. Однією з важливих умов досягнення педагогічної творчості є вміння глибоко аналізувати весь комплекс як своєї навчально-педагогічної діяльності, так і діяльності своїх колег, оцінювати різноманітні аспекти шкільного життя, реалізувати творчий пошук шляхів подолання труднощів у спілкуванні.
Пам’ятай: ведення щоденника з перших кроків твоєї педагогічної діяльності дасть змогу ак