Розвиток психологічної служби на Черкащині

В. М. Боголій,

завідувач Черкаського обласного центру практичної психології і соціальної роботи

Розвиток психологічної служби на Черкащині довгий та тривалий процес. Зародження, оновлення, та становлення ось головні фази кожної ланки освіти. Перед нами постають завдання: створення якісного  керівного складу, інтеграцію молодих спеціалістів, що прийшли в лави психологічної служби, та наповненість психологічної служби новими змістами, вихід її на новий еволюційний щабель. Психологічна служба завжди стояла на сторожі таких базових цінностей, як психологічне та фізичне здоров’я нації, її готовність інтегруватися в світовий простір, стати мужньою нацією зростання.

Освітянська спільнота вже давно не дивується присутності психолога в школі, саме його присутність створює комунікативний баланс між різними прошарками освітянського простору, вирішує ті питання, які без його участі не могли бути вирішеними.

Найбільша цінність для психолога це людина і це не пусті слова. З її всебічними відгалуженнями, проблемами, переживаннями. Тому головною задачею психологічної служби є створення і підтримання іміджу практичного психолога, створення адекватних умов для роботи соціального педагога та практичного психолога в школі, та інших освітніх закладах і це є головною задачею керівного складу психологічної служби на всіх управлінських рівнях.

Тому рекомендуємо перед початком начального року згадати подяками тих, хто починав працювати у психологічній службі від початку її становлення у районах та містах області та подбати про нагородження кращих працівників психологічної служби грамотами та подяками місцевих органів управління освітою.

2012 навчальний рік – рік, коли закінчується впровадження Концепції розвитку психологічної служби системи освіти України на період до 2012 року та Плану дій щодо її реалізації, затверджених наказом МОН України  № 554 від 19.06.2008 року. З метою реалізації даного документа на рівні області та міст і районів у 2008 році було розроблено Плани дій щодо реалізації Концепції. Тому у наступному навчальному році рекомендуємо вжити необхідних заходів щодо найбільш повної реалізації Концепції та провести підсумкові заходи на рівні навчальних закладів (педагогічні ради), районних і міських відділів освіти (колегії) та підготувати проекти наказів по результатах виконання Плану дій у кінці 2011-2012 н.року.

Нагадуємо, що основними положеннями Плану дій щодо реалізації Концепції  на рівні області були такі:

-  Створити районні (міські) центри практичної психології і соціальної роботи та районні (міські) психолого-медико-педагогічні консультації, або увести у всіх районах (містах) посади методистів, що відповідають за діяльність психологічної служби.

(методистам проаналізувати алгоритм  створення центрів практичної психології, як однієї найбільш продуктивної форми психологічної служби,  керівникам методистам психологічної служби запровадити компанії інформування громадськості про роль психологічної служби в суспільстві,сприяти створенню психологічних центрів, ініціювати  це питання на колегіях районних відділів освіти );

-  Розробити плани та забезпечити щорічне проведення семінарів для керівників освіти всіх рівнів з питань організації  діяльності та моніторингу ефективності роботи  працівників психологічної служби.

(методистам поширювати просвітницьку діяльність щодо адміністрацій шкіл, ВНЗ, закладів інтернатного типу про чітке виконання посадових обов’язків у школі, як самим психологом так і адміністрацією, вивчати організаційну культуру школи, організувати роботу шкільного психолога таким, щоб чітко виконувався розподіл  активних і пасивних форм роботи, сприяти впровадженню у навчальних закладах курсів за вибором, факультативів, гуртків просвітницько-профілактичного спрямування з метою збереження соціального та психологічного здоров’я дітей);

- Запровадити національну інформаційну кампанію щодо інформування громадськості про діяльність психологічної служби і психолого-медико-педагогічних консультацій (сприяти створенню позитивного ставлення до всіх психологічних установ, що популяризують психологію на місцевому, районному, обласному та державному рівні, поширити співпрацю з провідними науковими, громадським установами .

Керівникам методистам сприяти створенню та розміщення інформації в пресі та інших виданнях, при можливості популяризація психології в Інтернет просторі  у вигляді сайтів, радіовиступів..)

- Підвищення особистого професійного рівня спеціалістів психологічної служби.

(Керівникам, методистам створювати передумови для розвитку професійно важливих якостей у  практичних психологів та соціальних працівників (для цього проводити засідання груп особистого зростання, інтервізійних  груп, груп психологічної підтримки, психологічні гуртки на загальновизнані теми).

Окрім вищезазначених завдань, як свідчить аналіз діяльності психологічної служби на рівні міст та районів, у наступному році психологічній службу варто зосередитись на вирішенні таких завдань:

1)     приділити окрему увагу методичному супроводу здійснення консультативної роботи практичними психологами та соціальними педагогами, систематично проводити інтервізійні групи для спеціалістів служби;  (при консультуванні у нагоді стануть принципи викладені в статті: Принципи психологічного консультування / Матвеева М.П. «Особливості професійної діяльності шкільного психолога», Бондаренко О.Ф «Психологічна допомога  особистості» /, та метеріали викладені на сайті http://psycenter.at.ua/, що є структурним сайтом ЧОІПОПП.

2)     організувати роботу з підвищення фахової компетентності практичних психологів і соціальних педагогів у питаннях дотримання професійної етики, систематично відпрацьовувати окремі питання етичного кодексу в ході навчання спеціалістів; (З матеріалами стосовно етичного кодаксу можна ознайомитись на сайті bvm.at.ua, що є структурним сайтом ЧОІПОПП)

3)     здійснювати ретельний аналіз та періодично розглядати на колегії відділу освіти питання ефективності діяльності працівників психологічної служби міста за основними напрямками діяльності (Позитивний досвід  цьому напрямку можна взяти у новостворених центрів ППСР: Городищенського, Смілянького, Ватутінського.) ;

4)     створити умови для вдосконалення фахового рівня спеціалістів психологічної служби через систематичне залучення їх у діяльність творчих, інтервізійних груп,  проблемних семінарів тощо (корисною в цьому напрямку стане інформація, розміщена  на сайті ЧОІПОПП http://oipopp.ed-sp.net/,); долучати для організації методичної роботи запрошених спеціалістів; (методистам психологічної служби в річних планах роботи  впровадити відповідні форми роботи з орієнтацією 1 захід щоквартально)

5)     систематизувати і вдосконалити зміст, форму проведення та тематику засідань методичних об’єднань (позитивним в цьому плані стане досвід Ватутінського ЦППСР, Перепади О.В.);

6)     систематично аналізувати та узагальнювати на рівні відділів освіти результати соціально-психологічних досліджень, які здійснюються у закладах освіти, доводити їх до відома керівників освітньої галузі;

7)     програмове забезпечення окремих видів діяльності практичного психолога; (методистам, психологам, узагальнити електроні банки психодіагностичних методик)

8)     впроваджувати державні програми та нормативно-розпорядчі акти Уряду щодо психологічної служби;

9)     вивчати та аналізувати досвід психологів області/районів і впроваджувати його в практичну діяльність Впроваджувати передовий досвід кращих психологічних центрів (Ватутінський ЦППСР, Корсунь-Шевченківський), сприяти створенню нових центрів на місцях);

Рекомендації для практичних психологів:

Практичні психологи системи освіти повинні грунтовно ставитися до виконання своїх посадових обов’язків, вміти їх використовути повсякчас.

Пам’ятати, що виконання їх сприяє гуманізації суспільства, розвитку іміджу всіх психологів та соціальних працівників. Повсякчас підтримувати гідність психології, як найбільш гуманної, мудрої  дисципліни та практичної діяльності, намагатися відповідати цьому високому слову.

Вміти знаходити порозуміння з адміністраціями різних рівнів та спрямовувати роботу на розширення та розвиток самосвідомості людей, пізнання себе тощо.

За напрямком «Людяність та гуманість»

Вміти не бути байдужитим до чужої біди та горя, знаходити привід виявлення негативних явищ,  чи це буде запланованою акцією (з метою аналізу клімату у класних колективах та стосунків учнів і педагогів чи формі моніторингу з питань конфліктності, прояву агресивності, насильства, асоціальної поведінки) чи в формі індивідуальної консультації.

За напрямком «Психодіагностика»:

Психодіагностичний напрям передбачає діагностику особливостей розвитку дітей на певному віковому етапі, діагностику дитячого колективу (класу, групи), педагогічного колективу, особливостей  внутрішньо сімейних стосунків тощо.

Плануючи психодіагностичну   роботу з учнями, практичному психологу варто враховувати наступні фактори:

Проблемну тему, над якою працює заклад і проблему психологічної служби загалом

Вік дитини

Особливості закладу, в якому навчається і виховується дитина (заклад нового типу, школа, дошкільний заклад, інтернатна установа, позашкільний заклад та ін..);

Психолог не вповноважений визначати медичний діагноз. Він лише обстежує психіку дитини, складає психологічну характеристику, яка може бути  використана у медичному висновку. Метою психодіагностичної роботи є становлення психологічного діагнозу (опис характерних особливостей інтелектуальної, емоційно-вольової сфери, рис характеру, системи цінностей, інтересів особистості). Психолог не діагностує тип аномального розвитку (розумову відсталість, затримку психічного розвитку, порушення діяльності аналізаторів), оскільки ця функція належить психолого-медико- педагогічній консультації (ПМПК). Проте він проводить глибоке психолого-педагогічне обстеження дітей результати якого впливають на рішення ПМПК.

Враховуючи те, що у закладі працює не лише психолог, а психологічна служба, до співпраці з психологом залучаються педагоги, які проводять педагогічне спостереження за учнями, їх поведінкою, емоційними  реакціями у різних ситуаціях.

Враховуючи особливість надання психологічної допомоги при робочому навантаженні практичного психолога 0,5 під час планування доцільно враховувати основні напрямки діяльності з усіма категоріями (діти, батьки, педагоги) з розрахунку на 20 год. в  тиждень. Детальнішу інформацію про планування при неповному навантаженні можна отримати у методиста, який відповідає за психологічну службу.

За напрямком «Психологічна просвіта»:

Вміти створювати свій індивідуальний імідж.  Та вміти будувати сприятливі робочі стосунки з робочим колективом, пам’ятати,  що саме робота з вчителем є одним з пріоритетних завдань  роботи шкільного психолога, саме вчитель є тою первиною ланкою, що працює безпосередньо з дітьми. Підвищення  психологічного рівня вчителів основна задача психологів школи. Коли буде психічно врівноважений вчитель, то й діти не будуть відчувати тривоги. Основним завдання психолога є зміна філософії вчителя від «прокачувала мізків» до справжнього друга, порадника, співрозмовника, співавтора дитячої душі. Актуальним є проблема створення відповідального батьківста, бажання проходити психологічні групи заняття з батьками, вміння залучати їх до роботи будь - якої  профілактичної, просвітницької.

Просвітницький етап так і називається просвітницьким, що саме він забезпечує передумови для роботи психолога. Саме  з ним ми торуємо стежку психології в маси. Але особливістю шкільного психолога є суворе дотримання всіх посадових інструкцій, та знання етичного кодексу, що унеможливлює створення суперечливих ситуацій.

За  напрямком «Корекційно-розвивальна робота»:

Психокорекційні заняття проводяться за попоредньо складеним конспектом (сценрієм), в якому відібрані завдання, спрямовані на реалізацію усіх зазначених в програмі напрямків. Після заняття психолог аналізує його успішність і складає конспект наступного заняття. Вибір форми психокорекційного впливу виступають навички спілкування з однолітками, то ефективніше буде групова  форма роботи.   Корекцію ж недоліків пізнавальних процесів доречніше проводити індивідуально. Кількість учнів у корекційній групі не повина перевищувати 5 чоловік. За такої умови психолог може виразно усвідомлювати все, що відбувається у психіці кожної дитини (на відміну від роботи тренінгової групи, де працює 7-12 чоловік.)

Основні принципи психокорекційної роботи:

Едність діагностики і корекції

Спрямованість роботи «згори до низу» (розвиток вищих психічних функцій, за рахунок яких будуть розвинуті елементарні психічні процеси).

Принцип нормативності (орієнтація на еталон розвитку на певному віковому етапі).

Робота в зоні найближчого розвитку дитини (за Л.С. Виготським)

Випереджаючий характер (активний характер того, що планується досягти в найбільшій перспективі)

Принцип наступності (кожне заняття містить ті завдання для самостійного виконання, які на попередньому виконувалися за допомогою психолога).

Врахування індивідуально-психологічних особливостей дитини, її інтересів, здібностей, якостей характеру.

При здійсненні напрямку роботи «Психологічне консультування»:

Особливої уваги вимагає усунення недоліків консультування. Вивчення технологій проведення консультативної роботи з різними типами клієнтів.Формування культури індивідуального консультування. Знання та оновлення культури консультування з урахуванням різних шкіл та підходів.

При плануванні консультативної роботи варто враховувати вік дитини: найефективнішою є робота з дітьми підліткового та юнацького віку, а також з педагогами та батьками. В організації роботи слід користуватися книгою Матвеєвої М.П. «Принципи психологічного консультування», зокрема статею Бондаренко О.Ф «Особливості професійної діяльності шкільного психолога».

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

В.Г.Панок, Я.В. Чапрак, Д.Д. Романовська Психоконсультативні стратегії діяльності практичного психолога системи освіти. Навчально-методичний посібник: Чернівці, «Рута», 2010.

Панок В.Г., Острова В.Д. Психологічна служба вищого навчального закладу (організаційно-методичні аспекти). – К.: «Освіта України», 2010. – 230 с.

Рибалка В.В. Честь і гідність особистості як предмет діяльності практичного психолога / Валентин Рибалка. – К. : Шк. світ, 2010. – 128 с. – (Бібліотека «Шкільного світу»).

Луценко Ю. А. Діти-правопорушники: що робити? / Юрій Луценко – К.: Шк. світ, 2010. – 128 с. – (Бібліотека "Шкільного світу")